Skip to content Skip to footer

Херсонська Іудейська Релігійна Громада «Хабад»

Херсонська Іудейська
Релігійна Громада
«Хабад»

м.Херсон,
вул.Театральна 27

+ 380 (55) 246-15-25

Основні історичні відомості:

Місто Херсон було закладено у 1778 році — і свою роль у цьому відіграло єврей. Соратником фактичного засновника Херсона, фаворита імператриці Григорія Потьомкіна, був юдей – продавець Іошуа Цейтлін, який народився 1742 року у білоруському Шклові. Історія не зберегла деталей їхнього знайомства з Потьомкіним, але було відомо, що той довіряв Цейтліну і користувався його послугами як підрядника та постачальника, а потім зробив його керуючим своїми маєтками. Цейтлін під час військових походів Потьомкіна брав позики гроші, на які купувалося все необхідне для армії, а згодом був призначений керуючим Кримським монетним двором. Зазначається, що під час закладення Херсона цей єврей був присутній у свиті Найсвітлішого князя і, найімовірніше, обговорював із князем фінансові питання майбутнього управління цими землями.

Перші євреї оселилися у Херсоні за останні роки XVIII ст. — це були переселенці із північного заходу, спочатку з Могилівської, Вітебської, Віленської та Мінської губерній, а потім із Волині та Поділля. У плані забудови Херсона 1782 року вже вважалися квартали для поселення євреїв, а трохи раніше – 1780 року – там відкрилася Старо-Миколаївська синагога, на яку відвідували 2 тисячі осіб.

Заселення міста євреями пішло дуже швидко — 1803 року в Херсоні проживало 36 єврейських купців та 344 міщани-юдеї. Вони активно розвивали торгівлю в місті і були відомі гарною освітою та високим рівнем культурного розвитку. Місцева влада настільки довіряла євреям і була впевнена в їхньому вмінні досягти успіху не тільки в торгівлі, а й у муніципальному управлінні, що навіть рекомендувала їх на керівні держпосади. В 1862 року херсонський губернатор Клушин звернувся до міністра внутрішніх справ Валуєва з проханням про те, щоб одного з євреїв-купців (на жаль, його імені не збереглося) допустили до обрання на посаду міського голови — хоч це й суперечило закону. Своє рішення губернатор пояснював тим, що ніхто з місцевих купців християнкою віри не має достатньої освіти і не розвинений настільки, щоб турбуватися про життя міста у всіх проявах.

1856 рік населення Херсона налічувало 33813 осіб. Загалом населення євреї становили четверту частину. Євреї у Херсоні займалися торгівлею, казенними підрядами та поставками. Наприкінці 19 століття місті налічувалося сорок шість приватних торгово-промислових підприємств. Багато хто з них належав євреям. Це і Механічний завод Фраєрмана, і Фабрика взуття братів Мейльман, і Тютюнова фабрика Лермана, і Пивоварний завод Біліка.

Перша синагога Херсона була побудована на пожертвування парафіян у 1780 році. Знаходилася вона у дворі на розі Суворовської та Воронцовської вулиць і називалася «Велика хоральна синагога». Через півстоліття в місті налічувалося понад 30 синагог і молельних будинків. Лише одна з них – синагога Хабад 1 – вціліла у вогні революцій та воєн і функціонує й досі.

Діяла синагога до 1941 року. Під час окупації міста німцями обидві будівлі синагог було зруйновано (спалено). У 1947 році будівлю синагоги «Хабад 1» було відновлено та переобладнано у 1952 році під гуртожиток заводу Петровського. Використовувалась вона і для потреб інших установ, зокрема лікування алкогольних хворих.

«Хабад» була побудована в 1895 на місці більш старої, позначеної на плані 1855 по вулиці Віттовській д. 21 (нині вул. Театральна, 27). На початку ХХ століття її відвідувало 1500 чоловік. За цією адресою був великий комплекс громади «Хабад», у глибині двору ліворуч від синагоги, розташовувалася мала синагога «Хабад II» («Друга кімната»), призначена для ревнителів віри. Її відвідувало 300 людей.

Головним Рабином Херсона та області став Аврум Вольф. Він пробув у Херсоні кілька років, тепер він головний рабин Одеси та півдня України, а Головним рабином Херсона та області став Йосеф Вольф.

Підписатися На Розсилку

[mc4wp_form id="145"]