Skip to content Skip to footer

ХАСИДИЗМ

Історична довідка:

Течії, які називали себе хасидами (благочестивими), виникали в іудаїзмі неодноразово. Останню і найбільш масову форму хасидизму часто називають українською. Виникає вона на Поділлі і Волині у середині XVIII століття. У межах порівняно невеликого географічного простору і за вражаюче короткий термін тут з’являється ціле сузір’я святих-містиків, названих цадиками, кожен з яких володів яскравою індивідуальністю. Неймовірна інтенсивність, з якою виявлялося у хасидизмі творче релігійне відчуття у період між 1750 і 1800 роками, викликала до життя велику кількість істинно самобутніх релігійних діячів. Вчення Бешта, що отримало назву хасидизм, у найкоротший час охопило широкі маси населення України, Білорусії, Бессарабії, а також почало розповсюджуватися за межі Російської імперії. Нині воно поширене у всьому світі. Незважаючи на те, що вже серед другого і третього покоління послідовників Бешта з’явилися різні напрями та інтерпретації хасидизму, все ж можна говорити про єдину філософію цього вчення. Засновник хасидизму Ісраель бен Еліезер, більш відомий під ім’ям Ісраель Баал Шем Тов (в перекладі – «Володар доброго імені», скорочено — Бешт), народився у 1700 році у бідній сім’ї в прикордонному містечку Окупе між Польщею і Валахією. Бешт вчив, що служіння Богу досягається не вивченням Тори чи Талмуду, а щирою молитвою, ретельним виконанням всіх релігійних заповідей та благочестивою поведінкою. Метою буття людини є віднайдення в повсякденному житті творчої божественної іскри, через яку вона може наблизитися до Бога та злитися з ним, рятуючи в такий спосіб світ від гріха й падіння. В 1740 році рабі Ісраель приїздить до Меджибожа (нині – Хмельницька область), де провів 20 років свого життя. Помер він у 1760 році й похований тут на місцевому кладовищі. Упорядковане поховання Бешта є нині об’єктом паломництва його послідовників зі всього світу.

У ХVІІІ столітті духовний центр іудаїзму знаходився в Литві у місті Вільно (Вільнюс). Саме тут відомий іудейський теолог Залман Шнеєрсон (1747-1812) поглибив раціональні аспекти проповідей Бешта. Прихильники раціональних тлумачень проповідей останнього об’єдналися в хасидську течію ХаБаД (абревіатура з гебр.: hokma – премудрість, binah – осягнення, daat – розуміння, знання). В своїх релігійно-філософських працях Залман поєднав містику Каббали та інтелектуальні традиції рабинів при витлумаченні Тори і Талмуду. Він обґрунтував думку, що досягнення стану злиття з Богом можливе не через містичне озаріння, а через інтелектуальне самопізнання. Поступово в ХаБаД-хасидизмі утвердився культ сакрального знання, яке передане священними текстами Тори і Талмуду. Залман, який називав себе ребе (рабином), а не цадиком, став засновником династії духовних вчителів ХаБаД-хасидизму.

У цей період хасидизм з союзу декількох невеличких містичних братств перетворюється на помітний релігійний рух. Хасидське керівництво децентралізується, кожний цадик здобуває більшу свободу у своїй діяльності. З’являються перші двори цадиків, які відіграють роль центрів з вивчення і розповсюдження хасидизму. Саме через систему таких дворів-шкіл хасидизм набуває популярності.

У 1803 році хасидам, за умови, що кагальне самоврядування буде загальним для всіх членів спільноти, було дано дозвіл на будівництво своїх синагог і обрання власних рабе. Третій рабе Мендель Любавичер вибрав під центр течії місто Любавичі в Білорусії. Тут була зібрана знаменита бібліотека Любавичівського ребе. Звідси й пішла друга назва ХаБаД-хасидизму – любавичський хасидизм.

Для характеристики хасидського руху істотне значення мають наступні моменти:

  • концепція цадика – людини, яка досягла найвищих висот служіння Богу;
  • тяжіння до релігійного відродження (містична ідеологія запозичується з кабалістичної спадщини);
  • акцентування уваги на емоційному виконанні міцвот (заповідей Бога);
  • доктринальні основи іудаїзму переосмислюються з особистністної точки зору;
  • хасидизм зберігає зв’язок з традиційною іудейською вченістю, що дозволяє йому залишатися в межах традиції.

В Україні є велика кількість святих місць хасидизму (Умань, Меджибож, Бердичів, Брацлав, Тараща, Садгора та ін.), які відвідують прочани-хасиди зі всього світу.

В Україні Хасиди представлені:

Об’єднання Іудейських Релігійних Організацій України

Об’єднання (Федерація) Хасидів Хабад Любавич Іудейських Релігійних Громад Та Організацій України

Підписатися На Розсилку