Релігійна громада мусульман «Аль-Кадар» м.Бахмут Донецької області відносить себе до Духовного управління мусульман України «Умма», є підписантом Хартії мусульман України та Соціальної концепції мусульман України, є учасником проєктів та програм, ініційованих ДУМУ «Умма» та Громадською Спілкою «Всеукраїнська асоціація «Альраід».
Громада є відкритою до діалогу та співпраці з мусульманськими організаціями України та з представниками інших релігій, закордонними мусульманськими об’єднаннями, науковими, громадськими та благодійними організаціями, органами влади та неурядовими організаціями; дотримується принципів дружби та братерства заради миру та порозуміння, захисту людської гідності та свободи.
Створена для задоволення духовних й релігійних потреб послідовників ісламу міста, громада мусульман також проводить культурно-просвітницьку роботу, спрямовану на особистісне зростання членів громади; також долучається до реалізації програм з поглиблення співпраці з іншими релігійними та громадськими організаціями задля подолання негативних явищ в суспільстві й зокрема – з подолання ксенофобії та нетолерантного ставлення до світоглядних переконань інших людей.
Бахмутська громада мусульман, що не мала можливості звести власну мечеть, знімала приміщення для молитов. Оренду оплачувало ДУМУ «Умма». Коли з початком окупації і війни управління перенаправило кошти з декількох проектів на допомогу вимушеним переселенцям, знімати приміщення можливості вже не було.
На щастя, допомога запропонувала одна сім’я з Бахмута, на той час жила в Грузії: надала свій будинок для проведення богослужінь безкоштовно, тільки попросивши імама Алана Каріпова оплачувати комунальні.
Зрештою громаді вдалося зібрати гроші на будівництво мечеті, і пошук ділянки почали з пропозиції про викуп старого будинку у своїх гостинних грузинських господарів. Громада наполягала на тому, щоб заплатити за нерухомість, особливо з огляду на те, що у власника будинку померла дружина, але господар все ж і наполіг, що зробить істотну знижку. Втім, він не став витрачати ці гроші на себе і вшанував пам’ять дружини, пожертвувавши їх на будівництво мечеті в Грузії. Згодом він роздав більшу частину ювелірних прикрас покійної дружини родичам, а решту продав і передав ці гроші в Бахмут — як її внесок в будівництво мечеті на місці їхнього колишнього будиночка.