Skip to content Skip to footer

Громада ВАЦ у м.Чернівці

Основні історичні відомості:

Вірмени в Чернівцях жили здавна. Одна з перших писемних згадок про вірмен Буковини знаходиться у грамоті молдовського воєводи Олександра Доброго від 8 жовтня 1407 р., проте масове переселення сюди вірмен відбулося 1418 р. Серед прізвищ відомих вірменських родини Буковини – Айвази (Гайвази), Богосєвичі, Задуровичі, Вартересевичі, Петровичі, Стефановичі та ін. Після включення у 1786 р. Буковини до складу Галичини у Чернівцях, поряд із громадою ВАЦ починає функціонувати й громада ВКЦ, однак ні вірні ВАЦ, ні вірмени-католики не мали власного храму. У сер. ХІХ ст. вірменська парафія налічувала близько 600 вірних, які проживали у 51 буковинському селі. 25 квітня 1865 р. комітет вірмен Буковини звернувся до одновірців із закликом допомогти збудувати вірмено-католицьку церкву у Чернівцях. Проєкт храму виконав знаменитий архітектор, перший президент чеської Академії наук та культури Йозеф Главка (1831-1908). В 1875 р. нова церква в ім’я Св. Григорія Просвітителя була освячена львівським вірменським архієпископом-митрополитом Григорієм Юзефом Ромашканом. Окрім церкви в Чернівцях, до парафії належали публічні каплиці у селах Бояни, Вителівка, Дубівці, Карапчаїв над Черемошем та Банилів Руський. Після 2-ї Світової війни храм закрили і незабаром передали міській філармонії. В 1989 р. храм реставрували, після чого облаштували у ньому зал органної та камерної музики. У 2012 р. північний вівтар храму передали у користуванні громаді ВАЦ, вівтар освятили і відтоді там проводять богослужіння.

Діяльність громади:

Нині громада нараховує 120 членів. Постійно на богослужби приходять до 50 людей, бо молоді повиїжджали за кордон, залишилися люди старшого віку. Проблемою є не тільки міграція, але й змішані шлюби, що веде до асиміляції вірмен. Завдяки священику релігійне життя підтримується в мінімальному форматі, хоча релігійних активностей важко очікувати. Вірмен запрошують на різні міські заходи, вони представляють етнорелігійну палітру краю, але кадровий ресурс замалий, щоб виступити помітною силою в міжрелігійному чи державно-церковному русі. Маючи у своєму розпорядженні прекрасний храм, громада сподівається на оживлення, на інтерес до себе не тільки як пам’ятки архітектури, яка включена в туристичний маршрут Чернівців, але й як жива одиниця релігійного життя Буковини.

Previous slide
Next slide
Підписатися На Розсилку