Громада ВАЦ у м.Чернівці

Вірмени в Чернівцях жили здавна. Одна з перших писемних згадок про вірмен Буковини знаходиться у грамоті молдовського воєводи Олександра Доброго від 8 жовтня 1407 р., проте масове переселення сюди вірмен відбулося 1418 р. Серед прізвищ відомих вірменських родини Буковини – Айвази (Гайвази), Богосєвичі, Задуровичі, Вартересевичі, Петровичі, Стефановичі та ін. Після включення у 1786 р. Буковини до складу Галичини у Чернівцях, поряд із громадою ВАЦ починає функціонувати й громада ВКЦ, однак ні вірні ВАЦ, ні вірмени-католики не мали власного храму. У сер. ХІХ ст. вірменська парафія налічувала близько 600 вірних, які проживали у 51 буковинському селі. 25 квітня 1865 р. комітет вірмен Буковини звернувся до одновірців із закликом допомогти збудувати вірмено-католицьку церкву у Чернівцях. Проєкт храму виконав знаменитий архітектор, перший президент чеської Академії наук та культури Йозеф Главка (1831-1908). В 1875 р. нова церква в ім’я Св. Григорія Просвітителя була освячена львівським вірменським архієпископом-митрополитом Григорієм Юзефом Ромашканом. Окрім церкви в Чернівцях, до парафії належали публічні каплиці у селах Бояни, Вителівка, Дубівці, Карапчаїв над Черемошем та Банилів Руський. Після 2-ї Світової війни храм закрили і незабаром передали міській філармонії. В 1989 р. храм реставрували, після чого облаштували у ньому зал органної та камерної музики. У 2012 р. північний вівтар храму передали у користуванні громаді ВАЦ, вівтар освятили і відтоді там проводять богослужіння.