Основні історичні відомості:
З набуттям Україною незалежності в 1991 році у Вінниці відродилася єврейське культурне та релігійне життя, були зареєстровані різні єврейські організації, в тому числі утворені іудейська релігійна громада, міська єврейська громада, релігійна громада прогресивного іудаїзму.
Вінницька релігійна громада прогресивного іудаїзму офіційно зареєстрована в 1996 році.
Потреба в створенні та реєстрації цієї общини саме як релігійної була обумовлена тим, що єврейська міська община була світською організацією, але з поступовим розвитком єврейського суспільства у Вінницькій області, з постійним розвитком єврейського самоусвідомлення виникла певна група людей, які виявили бажання й духовно стати євреями — тобто, долучитися до релігії. При цьому така течія, як прогресивний іудаїзм, для цієї групи осіб було оптимальним вибором.
Вінницька релігійна громада прогресивного іудаїзму активно працює з дітьми і молоддю. Традиційними стали зустрічі членів громади з дітьми єврейської групи «Ципорим» при дитячому садочку, де діти залучаються до духовного життя євреїв; традиціними стали й різноманітні цікаві подарунки до єврейських свят від громади.
Знаменною подією в житті Вінницької громади стала перша в Україні прогресивна хупа (церемонія укладання шлюбу за релігійними традиціями) в грудні 1999 року.
Зустрічі Шаббата та єврейських свят, створення музею та театру ляльок, група «Ципорим» та єврейська освіта для різних вікових категорій — все це є сферою діяльності активістів общини.
Багато років громаду очолює Ігор Кулявцев. Під його керівництвом община активно співпрацює с іншими міськими та обласними єврейськими організаціями, закордонними громадами-побратимами.
У 1910 р. у Вінниці функціонували 17 синагог, два приватних жіночих єврейських училища, чоловіче початкове училище. Під час громадянської війни 1917-1921 рр. влада в Вінниці неодноразово змінювалася. Єврейське населення страждало від поборів і грабежів різних властей, від крайнощів політики військового комунізму, від погромів, найбільший з яких стався 30 серпня 1919 р. У 1939 р єврейське населення Вінниці становило 33 тис.150 осіб. 19 липня 1941 р Вінниця була окупована німецькими військами. Частина єврейського населення встигла евакуюватися. Єврейське населення було укладено в гетто. 28 липня 1941 в місті було розстріляно 146 євреїв. У серпні розстріли поновилися. 22 вересня 1941 року більшість в’язнів вінницького гетто були знищені (близько 2 800 євреїв). 16 квітня 1942 року майже всі євреї були розстріляні, залишені в живих тільки 150 євреїв-фахівців – але 25 серпня 1942 року їх також розстріляли.
Після війни у 1949 р в зв’язку з висунутим владою звинуваченням в «порушенні законодавства про культи» закрили синагогу. У той же час активізувалися і антисеміти.
Згідно з переписом населення 1989 р в Вінниці проживало 15000 євреїв. В кінці 1980-х – початку 2000-х рр. більшість євреїв Вінниці виїхали до Ізраїлю, Німеччини, США та інші країни. Зі здобуттям Україною незалежності (1991) в місті відродилася єврейська культурне життя, були засновані різні єврейські організації. У 1992 р мером Вінниці був обраний єврей Д.Дворкіс.