релігійна громада Прогресивного іудаїзму «Тейва»

релігійна громада Прогресивного іудаїзму «Тейва»

м.Львів, вул. Котляревського 30
+380 (32) 238-98-60

Основні історичні відомості:

Єдина синагога, що збереглася у Львові після Другої світової війни, була закрита радянською владою в 1962 році під час кампанії боротьби з іудаїзмом 1957-1964 років; а в 1974 році з квартири, де збирався міньян, влада конфіскувала Сувої Тори та молитовники.

Єврейській громаді будівлю синагоги було повернуто лише в часи т.зв. „пєрєстройки“ наприкінці існування СРСР — в 1989 році

З початку 1990 років у Львові почала діяти благодійна організація «Хесед», функціонує Центр Голокосту (Катастрофи

Перша громада прогресивного іудаїзму «Туре Загав» була зареєстрована в 2000 році, де проводились Шаббатні служби, відзначалися єврейські свята, проводилися ритуальні обряди, діяла єврейська дошкільна група в державному дитсадку №4.

В 2007 році у Львові було створено громаду прогресивного іудаїзму «Тейва», головою якої обрано Адель Діанову, директорку Всеукраїнського Єврейського Благодійного Фонду «Хесер-Ар’є»; виконувачем обов’язки рабмина запрошено Всеволода Файнермана.

Громада активно розвивається, співпрацює з єврейськими організаціями  «Хесед Ар’є», Міжнарожним жіночим проєктом «Кешер», ЄА «Сохнут») провадить широку просвітницьку роботу серед населення м.Львів.

Довідка: Євреї та караїми оселилися у Львові приблизно в 1256 р., в 1340 році, коли Львів був приєднаний до Польщі, євреї міста отримали ті ж привілеї, якими користувалися інші єврейські громади Польщі. Переселення до Львова євреїв з Німеччини та Богемії призвело до переважання в єврейському населенні міста ашкеназів та визначило східноєвропейський характер громади.

Євреї Львова, що відігравали помітну роль в економічному житті міста, сильно постраждали  під час воєн другої половини XVII – початку XVIII століть, 

З приєднанням Львова до Австрії в 1772 році боротьба християнського населення за обмеження прав євреїв на проживання поза межами єврейського кварталу та торгівлю отримала підтримку австрійської влади і в 1798 році такі права надавалися лише лише деяким єврейським комерсантам, що володіли майном не менщш як 30 тисяч гульденів, мали освіту і володіли німецькою мовою.

Напарикінці XVIII ст. до Львова проникає хасидизм, що користувався підтримкою з боку правління місцевої общини і до 1838 року в місті з’явилося сім  хасидських синагог.

Тим часом Хаскала (еврейска просвіта , рух, що виник в середовищі євреїв Європи в другій половині XVIII століття, який виступав за прийняття цінностей Просвітництва, більшу інтеграцію в європейське суспільство, і зростання освіти в області світських наук, івриту та історії єврейського народу), раннім поборником якого у Львові був Н.Х. Хомберг, головний урядовий інспектор німецько-єврейських навчальних закладів в Галіції, стикнувся на потужний     спротив ортодоксального населення міста. Засновані Хомбергом сім шкіл та вчительська семінарія, були в 1806 році закриті, проте херем (вища міра засудження в єврейській громаді; як правило, полягає в повному виключенні підданого осуду єврея з громади) , оголошений анонімною групою ортодоксів львівським маскілим (прихильники просвітницького руху Хаскала) був на вимогу влади скасований. Прихильники Хаскали, що їх підтримувала австрійська влада, та прибічники помірної асіміляції заснували Товариство сприяння прогресу галіційських ізраелітів та перетворили Львів в центр просвіти та культури для євреїв Австрії та для молоді з-за кордону.

В 1860 році було скасовано заборону на придбання євреями нерухомості, а невдовзі влада  відмінила й інші обмеження, які протирічили австрійській конституції 1867 року.

Наприкінці ХІХ ст. єврейська громада Львова мала численні синагони, школи, бібліотеки, філантропічні організцаціі, лікарні, театр на ідіш, 69 хедерів та перший модернізований хедер, в 1910 році відкрився релігійний єврейський інститут. На той час євреї становили 25% мешканців Львова й представляли більшість в сфері вільних професій (70% адвокатів та 60% лікарів).

Після Першої світової війни під час збройної боротьби  поляків з українцями за володорювання над Східною Галіцією в листопаді  .1918 року  у Львові пройшли погроми, під час яких багато євреїв було поранено, 70 осіб — вбито.

В складі Польщі (1918 – 1939 рр) громада ґльвова була одним з найважливіших єврейських центрів країни.

У вересні 1939 року Львів приєднано до СРСР, і радянська рада в рамках політики „совєтізації“ заборонила будь-яку діяльність єврейських організацій та органів преси, багатьох визначних діячів громади було репресовано, близько 10 000 євреїв радянською владою було вислано зі Львова.

Коли Львів захопили німецько-фашистські війська 30 червня 1941 року, в ньому налічувалось 150 тисяч євреїв. Після приходу в місті почались єврейські погроми, новою владою було знищено кілька сот лідерів громади, 6 листопада 136 тисяч євреїв, що залишилися в живих, було закрито в гетто, на початку 1942-го було створено контабір, куди було ув’язнено тисячі євреїв зі Львова і Західної України, в березні 15 тис. львівських євреїв відправили в  табір смерті Белжец. 

В липні 1944 року, після визволення Львова радянськими військами, було відновлено синагогу  «Хадашим», рабином якої став врятований , як і деякі інші євреї, митрополитом УГКЦ А.Шептицьким. Але цю едину збережену  синагогу радянською владою було закрито в 1962 в ході державної кампанії боротьби з іудаїзмом.

Щоб дізнатися більше про Рух Прогресивного Іудаїзму перейдіть за посиланням

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: