Історія столичних лютеран:
Німці з’явилися в Києві в 2-й половині XVIII століття. Визначальними рисами цієї громади стала віра, мова, культура.
Київська громада у 2017 році відсвяткувала своє 250-річчя. За цю історію вона перемістилася з Подолу, де була збудована перша дерев’яна кірху, яка згодом згоріла, ближче до Хрещатику на – як її тоді називали – “Німецьку гору”. Навколо тієї громади активно збиралися етнічні німці, що проживали на початку 19 століття у Києві. Згодом німці проклали нову вулицю під крутим схилом, яку ми знаємо як Лютеранську, що веде прямо до Хрещатика. Тут у серед. ХІХ ст. звели кам’яну кірху св.Катерини, яка досі прикрашає цей район.
Трохи згодом громада відкрила власну школу, що складалася з двох учбових закладів – для хлопців і дівчат, училище, підприємства і житлові приміщення. Загалом, німецький етнос у центрі Києва досить позитивно впливав на розвиток міста.
Київські лютерани пережили дві світові війни та сталінський терор, що у свій час призвело до закриття спільноти, яка однак поновила свою діяльність на початку дев’яностих років минулого століття.
Сучасне життя громади:
Церква складається із етнічних німців і тих, хто прийняв лютеранство як свою релігію. Ці люди із зрілими поглядами на життя, на свою віросповідну традицію є відкритими, тут немає місця ані фанатизму, ані догматичним інститутам. Про це можна судити хоча б з того, що всі пастори церкви – це виборні посади, а не довічні статуси. Пастори мають власний період каденції і щоразу демократично обираються громадою. Такий метод управління релігійною громадою виправдав себе.
Особливо успішний період в історії громади припадає на єпископство Ральфа Хаска, який ефективно розбудовував життя німців в Україні. З 2018 р. громаду очолює Матіаз Лазі.
Нині життя громади концентрується навколо кірхи св. Катерини, де збираються послідовники вчення Лютера. Оздоблення лютеранської кірхи аскетичне. Тут важко помітити хоча б натяк на розкіш. Око чіпляється лише за декілька картин сучасних художників, написані спеціально для лютеранської спільноти, і невеликі вітражі виконані в авангардному стилі, які з’явилися після реставрації храму в хорді повернення кірхи німецькій громаді.
У світлому широкому приміщенні для богослужінь прекрасна акустика, що зумовлено архітектурними особливостями будівлі. Перед досить простим знаряддям для богослужінь, представленими в якості знаряддя для проведення таїнства та дерев’яною кафедрою, розміщені у два ряди більше дюжини широких дерев’яних лав, щоб вся паства змогла розміститися з комфортом.
Майже як і будь-яка сучасна релігія, протестанти мають свої медіа. Непоганим варіантом для ознайомлення з лютеранами буде їх сайт – nelcu.org.ua, де окрім новин, що стосуються подій у християнському світі, також можна знайти багато вичерпних статей про події і персон минулого, що є фундаментом історії Реформації.
У світлому широкому приміщенні для богослужінь прекрасна акустика, що зумовлено архітектурними особливостями будівлі. Перед досить простим знаряддям для богослужінь, представленими в якості знаряддя для проведення таїнства та дерев’яною кафедрою, розміщені у два ряди більше дюжини широких дерев’яних лав, щоб вся паства змогла розміститися з комфортом.
Майже як і будь-яка сучасна релігія, протестанти мають свої медіа. Непоганим варіантом для ознайомлення з лютеранами буде їх сайт – nelcu.org.ua, де окрім новин, що стосуються подій у християнському світі, також можна знайти багато вичерпних статей про події і персон минулого, що є фундаментом історії Реформації.
Лютерани, як і переважна більшість християн, приділяють значну увагу благодійній діяльності. Вони співпрацюють, наприклад, з Реабілітаційним Центром св. Павла в Одесі, Центром розвитку дітей з вадами когнітивного розвитку Logos, Київським Домом Милосердя, що надає притулок і їжу людям, що потрапили у скрутне становище і залишилися без даху над головою.
Крім того, лютерани влаштовують дитячі літні табори, де вивчають іноземні мови – польську, англійську, німецьку, тощо. Прибічники лютеранської церкви влаштовують тренінги та лекції з історії, де розповідають не лише про реформацію та протестантизм, а й спілкуються на загальні теми.
Видавничою діяльністю лютеранської церкви займаються Павло Шварц, єпископ Німецької євангелічно-лютеранської церкви України та Петро Котляров, доктор історичних наук, доцент історичного факультету КНУ.
Протестантський книжковий клуб “Вербо” допомагають дізнатися більше про цю течію. Павло Шварц має ютуб-канал “Тато, діти та книжки”, де читає та обговорює дитячу літературу.
Пастори кірхи – німецькі лютерани – є іноземними громадянами, які мають спеціальну богословську освіту, отриману за кордоном. Своїх богословських закладів ця церква в Україні не має.
Щонеділі в кірсі проводять богослужіння німецькою та української мовами.
Громада активна в культурному житті Києва. Бере участь у багатьох соціальних проєктах.