Релігійна Громада Прогресивного Іудаїзму «Атиква»

Рада громади постійно прагне того, аби кожен єврей відчував себе членом великого колективу, був долучений к культурі єврейського народу, брав активну участь в розвитку єврейської самосвідомості.

Громада живе, розвивається, протидіє антисемітизму і будь-яким проявам ксенофобії, зберігає пам’ять поколінь.

В 2005 році громада отримала безцінний подарунок — Сувій Тори, який  урочисто передали від єврейських общин США та Аргентини рабин Дуглас Кранц з США за участі рабина Олександра Духовного та Олександра Гайдара, виконавчого директора РОГПІУ.

З того часу община активно зростає й розвивається, при ній працюють студії дитячого малюнка, хореографічна студія, літературна вітальня, молодіжний Арт-клуб, ведуться роботи зі створення музею та театру. Зауважимо, що музей «Євреї Єлісаветграда» став першим єврейським музеем в Україні й має диплом Мінкультури«За вагомий внесок в справу збереження і розвитку культур національностей, що проживають в Україні»; також цей музей було визнано кращим з музеів нацменшин.

Створений самодіяльний єврейський театр «Тхія» почав своє творче життя в 1998 році з прем’єри , відтоді колектив брав участь в численних фестивалях, має багато нагород, грамот та дипломів.

Довідково:  Історія єврейської громади міста бере свій початок з часів заснування Єлісаветграду,  євреї мали свої органи міського самоврядування, зокрема — кагал, що виконував духовні, загальноосвітні та фіскально-адміністративні функції. Існувало єврейське ремісне управління — орган самоврядування цехових ремісників; створювались і тимчасові органи 3 до прикладу, в 1848 році  існував  єврейський комітет з боротьби з епідемією холери.

За архівними даними 1925 року, в місті на цей час діяло 10 синагог, діяла єврейська богадельня з лазаретом

Члени громади мали великий вплив на розвиток міста, вони сприяли освіті (до жовтневого перевороту 1917 року з 24 навчальних закладів 11 були єврейськими, в тому числі 3 жіночих —професійна школа, училище та гімназія; крім того, існувало 20 хедерів); завдяки членам єврейської громади розвивалася торгівля й промисловість, було засновано товарну біржу єврейських підприємців, євреям належала типографія та книжкові крамниці, успішно працювали завод землеробних машин, кілька  машинобудівних та чавунолітейних заводів, цегляний завод, шкіряний завод, картонажна фабрика тютюнова та папиросна фабріки, пивний завод та кілька броварень, кілька млинів, в тому числі й паровий, хлібопекарні , макаронна фабрика, кілька олійниць (маслобоєн), безліч торговельних закладів та аптек,  всі фотоательє в місті. Навіть трамвайні лінії було прокладено та зведено травмайне депо на кошти єврейського мецената Бродського, а весь персонал  трамвайного управління складався з євреїв; більшість лікарів та фармацевтів в Єлісаветграді також були євреями — і крім приватних лікарень, на кошти євреїв було створено гідропатичний  заклад з електролікарнею; на добровільні пожертвування євреїв до 1914 року було зведено 3 корпуси  Єврейської лікарні.

Проте саме Єлісаветград став місцем першого в Російській імперії  єврейського погрома (квітень 1881), спровокованого владою. Великі втрати  єврейська громада понесла і в результаті погромів в 1919 році.  Але найбільше єврейське населення міста (на той час вже називалося Кіровоград) відбулось в роки Другої світової війни: під час Голокосту загинуло 6000 мирних мешканців міста, а ще 1336 євреів загинули, як воїни, на фронті.