Силенко Лев Терентійович
З історії РУНВІРИ:
РУНВіра зародилася в Америці в діаспорному середовищі, де опинився її засновник Лев Силенко після ІІ світової війни. Історія неорелігії, кількісне зростання громад РУНВіри в діаспорі повністю пов’язані з організаторськими здібностями Л. Силенка‚ який з 1962 по 1977 роки об’їздив з лекціями практично всі ті міста Канади і США‚ де є українські спільноти. У 1964 р. він започаткував у Вінніпезі (Канада) видрук часопису “Рідна Віра”. З 1966 року в Чикаго (США) за його редакцією виходить часопис “Самобутня Україна”. Організаційно РУНВіра оформилася у 1965 р., коли було засноване Об’єднання Синів і Дочок України Рідної Української Національної віри (ОСІДУ РУНВіри).
Перша громада (за термінологією рунвістів – станиця) послідовників течії була офіційно зареєстрована як релігійна організація у грудні 1966 р. в Чикаго. До неї ввійшло 53 родини. До речі: до чикагської громади РУНВіри входили батьки дружини Президента України Віктора Ющенка. З часом з’явилися громади вірних РУНВіри в інших містах США, Канади, а також Австралії, Англії, деяких латиноамериканських країн.
Перший Собор представників громад РУНВіри відбувся 5–6 серпня 1972 р. в Чикаго. З доповіддю “Українська Духовна Революція” на ньому виступив Лев Силенко. Цей Собор затвердив ті Закони, які стали основою духовного та організаційного життя вірних громад неорелігії. Учасники Собору одноголосно заявили, що не визнають жодних поганських чи непоганських богів. На другому Соборі РУНВіри, який відбувся в Гамільтоні (Канада) 27 квітня 1980 р., було прийнято “Основний Закон (Статут) ОСІДУ РУНВіри”, в якому чітко визначена віра в Єдиного і Всюдисущого Господа Дажбога і закріплене визнання “Мага Віри” священною книгою РУНВіри. Третій Собор РУНВіри, який пройшов вже у новоутвореному центрі неорелігії у Спрінг-Глені у своїй ухвалі від 16 липня 1983 року визнав Лева Силенка за Духовного Вчителя і Пророка Святої Церкви РУНВіри, прийняв Заповіді останньої й Закони Правильного Життя її Синів і Дочок.
Довідково: Духовний центр РУНВіри – Оріяна – розміщений у містечку Спрінг-Глен, що за 128 кілометрів північніше Нью-Йорку. Тут знаходяться Святиня Матері-України – центральний храм неорелігії‚ Священна Рада Святині, яку тривалий час з титулом “Рідний Пророк” очолював сам Лев Силенко, видавництво РУНВіри. Тут також знаходиться і центральне кладовище РУНВіри – Свяорпа (святиня Оріянської Пам’яті).
Лев Силенко – будівничий РУНВіри
Родом Лев Силенко із села Богоявленське (інші назви – Ратьківка, Олександрівка), що біля Олександрії на Кіровоградщині. Баба-повитуха новонародженому дала ім’я Іван, а дід – Лев (Левко). Враховуючи значний виховний вплив діда, Силенко у своєму житті використовував ім’я Лев. Не станемо переповідати біографічний життєпис фундатора РУНВіри, оскільки він деталізовано подається в книзі Тетяни (Світослави) Лисенко “Учитель Силенко: його родовід, життя і віра в Дажбога” (К., 1996). У ній він постає “Богомданим Пророком”, незаперечним й єдиноістинним духівником України. Говориться, що “у Його Єстві втілені найсвітліші ідеали Учителів Людства – Заратустри, Конфуція, Будди, Ісуса, Магомета, Гуру Нанака та інших світочів”, що Силенко прийшов тому, бо ж “не міг не прийти”.
В деяких джерелах стверджується, що свого часу Л. Силенко був членом шаянівського “Ордену Лицарів Бога Сонця”, а відтак – учнем знаного професора-рідновіра на ім’я Орлигори, але з часом вони розійшлися через різні підходи до давньої релігійної традиції українців.
Лев Силенко – помітна на теренах української духовності особа. Він постійно виявляв свою зацікавленість різними сферами знання, мав в них своє особисте бачення.
«Мага Віра» - священна книга рунвістів
Накладом в 3 тис. примірників книга вперше вийшла у Торонто у 1979 році. 1428 сторінок тексту “Мага Віри” розбиті на 52 розділи – 52 дні пізнання, які водночас поділені на дрібніші частинки. Цим твір Силенка нагадує дещо структуру “Біблії”. В книзі дається опис подій історії України-Руси, починаючи від Олега Віщого й закінчуючи 1775 роком. Події подаються в хронологічній послідовності (рік за роком, по місяцям і дням).
У “Мага Вірі” подаються основи силенкового віровчення. Її зміст і структура можна знайти на сайті: http://runvira.com.ua/uk/.
Віровчення РУНВіри:
Засновуючи монотеїстичну релігію‚ Л. Силенко значну увагу приділив світоглядним питанням: створення і буття світу, місце людини у ньому, а також проблемам формування обрядово-культової сфери та ін. У рунвістів є лише один бог з ім’ям Дажбог. З нього ніхто не робить ікони чи ідолів, щоб їм поклонятися, не складає оповіді про якесь його земне життя. Будучи різновидом монотеїстичної релігії‚ РУНВіра дає насамперед своє розуміння Бога. Останній в неї постає як вічність і безмежність. “Дажбоже мій, – читаємо в “Мага Вірі”. – Ти є в усьому і все є в Тобі, і Правда живе в Тобі, як серце в тілі, і Безмежність живе в Тобі, як Світ у Вічності. Ти – Душа душі всюдисущого і завждисущого життя, Дажбоже мій!” (Мага Віра. – 52: 2, 5).
Лев Силенко вчить, що Світ – у Богові , а Бог – у Світі. “Світ не родився – Світ вічно був, є і вічно буде Світом. Дажбог – енергія світу вічна, незнищима, всюдисуща”.
На думку окремих релігієзнавців такі основи віровчення відносять РУНВіру радше до пантеїзму, ніж до монотеїзму.
Слово “Дажбог” складається з двох санскритських слів: “Да”, що означає “дати”, “даючий”, “датель”, і “ба”, що значить “буття”. Відтак, Дажбог – це датель буття, життя. Дажбог – Свідомість (самоволодіюча сила) Світу. Дажбожа сила – “вічна незнищима енергія, першооснова несвідомого і свідомого буття”. Ця сила діє всюди, у всіх галактиках і метагалактиках, в мені і в тобі. Без неї не було б життя на Землі, а сама вона також народжена Дажбогом. Її єство має божественне походження.
Силенко неодноразово наголошує на тому, що Бог є один. Водночас кожний конкретний народ має право називати і розуміти його по–своєму й визнавати при цьому таке право за іншими народами. “Бог – справедливий Господь, – відзначає Силенко. – Він кожному народові дав право мати свою віру, своє розуміння Бога, свою культуру (обрядність), свою мораль (звичаєвість). Ніякий народ не має права своєю свідомістю поневолювати свідомість іншого народу, силою вогню, меча, вмовляння навертати його на шлях іноземної духовності”. Будучи національною релігією, РУНВіра не призначена на експорт. Їй не притаманна ворожість щодо інших релігій і віруючих. Вона може з ними вільно і толерантно співіснувати.
Вчення Л. Силенка про людину:
РУНВіра утверджує активний спосіб життя. “Щастя не падає з неба, людина – його творець”, – зауважує Силенко. Щасливим життям живе та людина, яка має постійні клопоти і справи, волю й бажання їх перемагати. Життя – це праця, а праця – це щастя, яке дає можливість людині показати свої здібності. Саме вартісна праця робить людину значимою. Рунвірівське вчення наголошує на тому, що, живучи на Землі, людина має думати про земне. “Коли підеш на Небо, будеш думати про небесне. Ще ніхто з померлих не повернувся з Неба на Землю і не розказав, як там є”, – відзначає Вчитель, як Силенка називають його послідовники.
Силенко запропонував Сім Законів Правильного Життя:
- Правильне мислення (Воля, Мета, Відвага).
- Правильне хотіння (Любов, Справедливість, Послідовність).
- Правильне виконання (Відповідальність, Точність, Дисципліна).
- Правильне ставлення до себе (Повноцінне “Я”, Незалежне “Я”, Узгоджене “Я”).
- Правильне харчування (Якісна пожива, Національне вариво, Обрядність).
- Правильну любов (Співпереживання і Жертвенність, Ненависть і Ощадність, Душевна краса і Вірність).
- Правильну віра (Природне народження, Блаженне розуміння, Правильне призначення).
Детальну розшифровку кожного із названих Законів дає “Мага Віра”.
Основні принципи свого віровчення Лев Силенко в афористичній формі передав у викладених ним в “Мага Вірі” 17 Заповідях, а саме:
- Розумій і люби Бога по–рідному.
- Не поклоняйся чужоземним поняттям Бога.
- Вір у себе.
- Самовдосконалюй розум, душу і тіло.
- Люби родичів своїх.
- Виховуй дітей своїх у дусі Рідної Віри.
- Шануй духовність Предків своїх.
- Шануй свята Рідної Віри.
- Не самозабувайся на чужині.
- Не обмовляй.
- Живи для добра Вітчизни.
- Будь правдивим свідком.
- Обороняй свої скарби і не привласнюй чужі.
- Не люби ворогів народу твого. Не будь рабом.
- Не лишай у біді приятеля твого.
- Не зневірюйся.
- Люби дітей свого і чужого народів.
Дуже багато уваги у своїх працях Лев Силенко звертає родині. ”Занедбати родинну святиню,- зазначає він, – значить ослабити духовність, енергію розуму, пригнобити почування… У Родині повинна бути рідна духовність (рідне розуміння Бога), своя звичаєвість (мораль) і своя обрядність (культура)” (Самобутня Україна. – 1993. – №317– 318. – С. 3699).
РУНВіра возвеличує жінку як таку, що дає життя, урівнює її з чоловіком. Вона – дружина чоловіка, а не його рабиня, що повинна його постійно боятися. “Там, де боязнь, немає дружби, любові,- вчить Л. Силенко. – Жінка не повинна виконувати тяжкої фізичної праці. І такої, що принижує її жіночість, привабливість”. Він також гостро критикує християнську ідею “обтяження жінки гріхами”. “Я кажу: успадкованих гріхів немає. Усі немовлята святі, – заявив Лев Силенко у своїх відповідях журналу “Жінка”. – Святість походить від святости. Мати у хвилини народження дитини священнодіє – продовжує життя Людства” (Самобутня Україна. – 1993. – №З17– 318. – С.3703).
Як бачимо, у вченні Л. Силенка головним у житті є не просто слова “мораль”, “справедливість”, “праця” та ін., а те, який зміст вони мають, яке їх функціональне призначення, як вони роблять з людини Людину.
Визнання інших релігій:
Згідно з вченням Л. Силенка всі віри, які навчають людину любити іншу людину, вірити в Бога‚ є правдивими, хоч і по-своєму. Тому ніхто не повинен їх переслідувати. “Немає віри кращої чи гіршої… Ніяка віра не впала з неба, – вчить Л.Силенко. – У вірі (початковій чи високо розвинутий) закодована вдача та історія духовного розвитку народу. І пророк, який проголошує заповіді Божі, втілює в собі притаманні його народу гени” (Силенко Лев, Станьмо архітекторами свого щастя // Голос України. -1992. -27 травня.). На питання: ким українець повинен бути? – звучить відповідь: “Українець повинен бути українцем. Так само, як єврей – євреєм, японець – японцем, а індієць – індійцем. Коли житимемо по вірі, то матимемо свій український шлях життя і спасіння, самонародиться в душі нашій незалежне національне “Я” (Там само).
Своє покликання рунвісти вбачають не у зневажанні якоїсь із наявних в Україні релігій, а в тому, щоб довести українцям, що вони не є якимсь гіршим, ніж інші‚ народом. “Філософією рабства” називає Силенко твердження, що без чужої‚ запозиченої від інших народів віри вони не можуть бути віруючими. “Я вірю, що для українців розум український є вистачаючим, – пише він.– І склад душі української багатий емоціями, енергією, благородством. Головне – збагнути: щоб МИ були МИ, нам потрібна нова філософія життя. Ми повинні по-новому ставитися до себе й до сусідів” (Святе вчення. Силенкова віра в Дажбога. – С. 236).
Обряди і календар РУНВіри:
Як і будь-яка інша релігія, РУНВіра має свою обрядово-культову систему, яка розроблена самим Силенком і подається у виданій ним же у 1961 р. “Священній Книзі Обрядів (Требник)”. Насамперед це близько ста молитов на різні події і потреби в житті вірних. За словами Силенка, молитва у РУНВірі – це вільна і бадьора пісня душі, і той, хто каже, що для життя пісня-молитва не потрібна, не знає таїн мудрого життя. У багатьох молитвах РУНВіри кожна наступна фраза ніби підсилює попередню, вибудовуючи висхідну спіраль думок та спонукаючи вірянина повірити у свої сили, спонукаючи до самопізнання, а через самопізнання – до самовдосконалення, до творчості, до дії, до праці, до єднання в ім’я розвитку народу рідного. Бо молитися, щоб тільки молитися, вірити, щоб тільки вірити, і любити, щоб тільки любити – значить жити, від життя тікаючи. Молитися, щоб діяти, і вірити, щоб діяти, і любити, щоб діяти – значить по Дажбожому жити, – вчить Силенко в одній з молитов.
Духовним опікуном у громадах (станицях) РУНВіри є рунтато (рунмама). Рунтато під час священнодійства одягає як шалик свядану (від санскритського слова “священнодіяння”). Свядана – це довга двокольорова (блакитна і золотиста – у кольорах державного прапора України) смужка, яку на рівні грудей перетинають дві вузькі червоно-чорні стрічки. Червоний колір при цьому символізує вічне життя, а чорний – Землю як джерело життя.
Приміщення, спеціально облаштовані для здійснення рунвістами священнодійства, мають узагальнюючу назву Святиня, а у кожному конкретному випадку – Святинна хата або Святинний дім. У Святинях відсутні ікони чи статуї Дажбога, бо ж Дажбог є Святим Духом і не має якогось свого образу. Одночасно, рунвісти вшановують міфологізованих первородителів нації – Тата Оря і Матір Лель, стилізоване зображення яких розміщається на жертовнику у кожній Святині.
РУНВіра має два варіанти своєї емблеми, в основі кожної з яких є геометрично стилізований тризуб. Л. Силенко називає цей знак не тризубом, а Трисуттям. А це тому, що, згідно з світоглядом наших Предків, у світі Людини діють три Головні Суті: Яв – світ явний, матеріальний; Нав – світ навний, духовний; Прав – світ правил матеріального і духовного життя. Щоб Людина була успішною, гармонійною у своєму житті, вона повинна жити так, щоб між Тілом і Духом була керована певними Правилами узгодженість. В одному з варіантів емблеми Трисуття розташоване у середині кола прямих сонячних променів різної довжини, в іншому – в середині кола сонячного проміння, що має вигляд вогників. Другий варіант емблеми має назву знамėно Дажбоже.
Знамено Дажбоже є обов’язковою належністю Святинь РУНВіри. Воно знаменує Точність, Порядок, Організованість, духовну самодисципліну.
Основа емблеми є дуже давньою, бо ж її мали ще трипільці, що засвідчують чисельні архелогічні знахідки. “В цій емблемі,– говорить Лев Силенко, – втілений заповіт наших предків, який має немеркнучий зміст: розумними правилами (законами) самовдосконалюй духовну і тілесну силу – і переможеш сили темряви й сам ощасливишся добром” (Силенко Лев. Станьмо архітекторами свого щастя // Голос України.– 1992.– 27 травня).
На рунтат покладено функцію здійснення свягосу (священних годин самопізнання), обрядів освячення дитини, вінчання молодих, поховання спочилих та інше. Обов’язковою належністю цих ритуалів є святе письмо рунвістів “Мага Віра”, чаша з водою із Дніпра, скринька із землею, взятою біля Трипілля, мініатюрне (на ланцюжку) знамено Дажбоже, дві свічки у двох підсвічниках, жертовник Духа Предків та ін. Під час виконання обрядів рунтато має збагачувати віруючих “наукою рідного Пророка, об’явленою в “Мага Вірі”, заохочуючи їх до натхненної праці во славу народу рідного – бо ж: «…життя – це праця, а праця – це любов, а любов – це вірність, а вірність – це відвага, а відвага – це слава, а слава – це безсмертя, а безсмертя – це життя, готове померти щоб жити…» (одна з молитов РУНВіри).
У канонічному “Требнику” РУНВіри вміщено календар і коротке описання сценаріїв відзначення її свят. Враховуючи те, що наші Предки пов’язували своє новолітування з весною, календар починається березнем, а першим святом у ньому – Новий рік, що відзначається першого числа цього місяця. Календар містить свята, пов’язані з астрономічними явищами (22 червня – свято Купала, 24 грудня – Різдво Світла Дажбожого), з явищами природи на території України (зокрема, 14 квітня – Великдень Світла Дажбожого, 21 травня – День рослинного світу, 21 серпня – Обжинки), вшанування первородителів (2 травня – День Тата Оря, 12 грудня – День Матері Лель), День юних народних звитяжців (14 жовтня), вшанування геніїв України – Тараса Шевченка (9 березня), Лицаря–Царя Святослава (7 липня), Івана Франка (27 серпня), Лесі Українки (25 лютого), а також 27 вересня – на день народження Лева Силенка, – День святого письма Мага Віра. Нова сторінка в історії України, яка розпочалась 24 серпня 1991 року, додала до календаря свят РУНВіри ще одне – День Незалежності України.
Обряди РУНВіри просякнуті національним духом. Проводячи богослужіння, рунтати згадують Первородителів українського народу Тата Оря і Маму Лель, князів Божа і Святослава, Данила Галицького, гетьманів, козацтво, січових стрільців, воїнів УПА, героїв небесної сотні, воїнів АТО та волонтерів, а також ведуть розповіді про видатних діячів культури та науки – від Марусі Чурай і Михайла Остроградського до Максима Стріхи і Святослава Вакарчука. Чужому научайся, та свого не цурайся – ці мудрі слова Тараса Шевченка спонукають духовних опікунів розмірковувати разом з громадами про сучасні досягнення світової думки та шляхи їх використання на користь Україні.
РУНВіра не повертає своїх вірних до часів дохристиянських, назад до багатобожжя. Проте в ній водночас виявлена шанобливість щодо політеїстичної віри наших Предків, їхніх божеств, названих різними іменами і наділених різними обов’язками. “Ніхто не має права їх чіпати. Многобожжя було шляхом їхнього духовного життя”, – зауважує Л. Силенко.
Але оскільки рівень релігійних понять залежить від духовного розвитку людини, то є свята таїна, згідно з якою “дід і бабуся хочуть, щоб їхні внуки були кращими, як вони, були багатшими, як вони. Вміли покращувати, вдосконалювати, збагачувати дідівські звичаї, дідівський рівень духовності”. Саме цим, за переконання Л. Силенка, й була зумовлена необхідність “в ім’я спасіння потомків провести реформування Віри наших Предків й дати звіщення віри в єдиносущого Господа з ім’ям Дажбог” .
РУНВіра в Україні:
В Україні групи симпатиків, а опісля – послідовників РУНВіри почали з’являтися з часу публікації у журналі “Всесвіт” в 1989–1991 роках уривків з “Мага Віри”. Перша громада течії офіційно була зареєстрована 25 вересня 1991 р. Очолив її з благословення Л. Силенка Володимир Короб.
15–17 травня 1992 р. у Києві відбувся Установчий з’їзд делегованих представників з 18 громад рунвістів України, який затвердив Статут ОСІДУ. Першим головою Священної ради Об’єднання рунвірівських громад було обрано львів’янина Володимира Пілата.
Динаміка росту РУНВіри в Україні до певного часу була позитивна: 1991 р. – 3; 1992 р. – 16; 1993 р. – 17; 1994 р. – 29; 1995 р. – 33; 1996 р. – 31; 1997 р. – 37; 1998 р. – 43; 1999 р. – 53; 2000 р. – 51; 2001 – 56; 2002 – 58; 2003 -54; 2004 – 49; 2005- 46; 2006 – 48; 2007 – 46; 2008 – 52. Нині нараховується біля 30 громад.
Подальший розвиток РУНВіри в Україні зазнавав постійних змін, що відображено в обранні нових лідерів руху, певних протистояннях різних громад. Вплинули на стан РУНВіри в Україні і заокеанські суперечки.
На сьогодні Об´єднання Синів і Дочок України Рідної Української Національної Віри (ОСІДУ РУНВіри) складається в Україні з двох зареєстрованих центрів, які об’єднують 21 громаду, та кількох автономних громад. Обидва центра не є антагоністами, а відображають розвиток історичних процесів становлення РУНВіри.
Громади РУНВіри діють у більшості областей України – від Харкова до Ужгорода та від Києва до Одеси. Найбільші громади діють у центральній та західній частині України. Духовним центром сповідників РУНВіри та місцем їх паломництва є мала батьківщина Лева Силенка – с. Богоявленське (Олександрівка) Олександрійського району Кіровоградської області, у якому на місці хати, у якій народився Лев Силенко, споруджена Святиня Різдва Лева Силенка.
Ряд сповідників РУНВіри з автономних громад є прихильниками думки щодо необхідності поділу українців за етно-національною ознакою на власне українців та на українців орія-русів з подальшим визнанням орія-русів корінним народом України. Спільна Священна Рада обох релігійних центрів, яка відбулась 29 травня 2021 року, відмежувалась від ідеї такого поділу.
Зараз неорелігія готується до вшанування 100-річчя від дня народження свого Духовного Вчителя і Пророка Лева Силенка. Програма заходів передбачає здійснення паломництва на малу батьківщини Учителя, проведення певних рекламних заходів, показ театральної вистави за мотивами «Мага Віри», показ кінофільмів, створених Левом Силенком, здійснення урочистої ходи, проведення науково-практичної конференції тощо. Серед уже здійснених заходів – ювілейне видання «Мага Віри», покладення на ноти усіх пісень авторства Лева Силенка, оцифрування його фільмів тощо. Із заходів, які не вдалося здійснити – це не вдалось переконати народних депутатів щодо внесення ювілею Учителя до Постанови Верховної ради про відзначення у 2021 році ювілейних і пам’ятних дат.
За повідомленням рунмами Світанни (Олени Свириденко) з громади рунвістів, які опікуються Святинею Матері-України (Спрінг-Глен, штат Нью Йорк, США), заходи з нагоди вшанування 100-річчя від дня народження Лева Силенка заплановані та готуються на 27 вересня 2021 р. Програма урочистостей буде залежати від стану епідеміологічної ситуації, пов’язаної з covid-19.