Луцьк — один із найзахідніших населених пунктів України, де після радянських депортацій навіть про те невелике мусульманське населення, що там було, практично стерлася пам’ять, і де лише останніми роками починається ісламське відродження.
На сьогодні «Рахма» є єдиною офіційно зареєстрованою мусульманською громадською організацією як у місті Луцьку, Луцькому районі, так і Волині зокрема.
Постійними учасниками п’ятничних джума-намазів та інших релігійних заходів є понад 300 мусульман. Точну кількість прихожан назвати проблематично, адже реєстрація вірян не передбачена.
Перший в історії луцької мусульманської спільноти колективний іфтар (трапеза розговіння в місяць посту Рамадан ) відбувся в 12 червня 2017 року.
Зауважимо, що Луцька районна державна адміністрація розглядає цю організацію як спільноту суто представників кримсько-татарського народу, що виходить з інформповідомлення на сайті РДА про зустріч з імамом мечеті. Таким чином демонструється усталеність хибного уявлення чиновників, що мусульмани України — це моноетнічна спільнота.
Серед проблем, з якими стикається мусульманська община, є відсутність відповідної будівлі для здійснення релігійних обрядів та відсутність приміщення, в якому представники релігійної громади могли б організувати класи, де можна проводити курси читання Корану, вчити арабську мову, проводити інші освітні, культурно-просвітницькі заходи тощо.
Інші проблеми, з якими стикаються представники релігійної громади кожного дня — відсутність у місті халяль-магазину, щоб мати змогу купувати халяль-їжу. У такому магазині могла б бути парфумерія, якою дозволено користуватися (без спирту). Також у Луцьку відсутня можливість придбати хіджаби, чоловічі шапки, килими, вервиці, іншу атрибутику.
На часі вибудова діалогу общини з органами місцевої влади, напрацювання системи комунікації для успішної інтеграції мусульман на теренах Луцького району та надання правової, соціальної, юридичної допомоги внутрішньо переміщеним особам та жителям Криму.
За даними на серпень 2021 року Луцька райдержадміністрація має намір звернутися до територіальних громад району та Луцької міської ради щодо можливості виділення приміщення (або земельної ділянки) для розміщення та діяльності культурно-просвітницького центру для задоволення релігійних та культурних потреб представників кримськко-татарського народу, які в результаті окупації Російською Федерацією півострова Крим вимушені тимчасово покинути рідні землі.
З 2016 року луцькі мусульмани клопотали про надання площі на території центрального міського кладовища, що у с. Гаразджа поблизу Луцька, для мусульманського поховання. Цвинтарний сектор площею 5 соток з розрахунком на 200–300 поховань виділили в 2018 році для потреб мусульман з усім необхідним інвентарем. Відтепер мусульмани Волині можуть не тривожитися щодо гідного завершення свого земного шляху
Незважаючи на труднощі, луцька мусульманська спільнота проводить заходи не лише для одновірців, а зацікавлена в інформуванні та просвітництві широких верств населення, будучі ініціатором та організатором різноманітних семінарів, круглих столів, акцій і т.ін.
До прикладу — представники української мусульманської умми зустрілися зі студентами факультету міжнародних відносин СНУ у рамках реалізації просвітницького діалогового проєкту «Запитай у мусульманина», заснованого міжнародною організацією «Mercy for Mankind» (Милість для світів»). Зустріч організовано ГО «Кримські татари Волині» і релігійною громадою мусульман «РАХМА» міста Луцьк Волинської області https://islam.in.ua/ua/novyny-u-krayini/na-shlyahu-do-profesionalizmu-prosvitnyckyy-zahid-dlya-maybutnih-dyplomativ-i.
В 2020-2021 роках мусульмани м.Луцька, як і їхні одновірці з усієї України з огляду на пандемію коронавірусної інфекції та викликані нею карантинні обмеженні були вимушені переформатувати свою роботу. Випробування спонукали мусульманську громаду до об’єднання, координації дій, розширення сфер діяльності та посилення активності для добра всього суспільства. Мусульманські громади, що входять до ДУМУ «Умма», ісламські культурні центри та громадські організації ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід», усвідомивши небезпеку коронавірусної інфекції та підтримавши протиепідемічні заходи уряду України, перейшли на новий режим діяльності: в періоди жорстких карантинніх обмежено призупинялося проведення колективних релігійних обрядів, обмежувалася присутність вірних у мечетях та ісламських центрах, переведено на онлайн-формат релігійну та освітню роботу, проведення конференцій та нарад. Головним мотивом таких змін стали ісламські принципи збереження здоров’я та життя людини, досягнення загального добробуту.
Ісламські та громадські організації стали активними членами широкого суспільного фронту з подолання наслідків епідемії, надання допомоги соціально незахищеним українцям, незалежно від їхньої віри, національної та культурної приналежності.
У рамках добродійного проєкту «Єдине тіло», ініційованого ГСВА «Альраід», зібрано та розподілено між нужденними по всій Україні десятки тисяч харчових наборів — від Сєвєродонецька до Ужгорода, від Сум до херсонської Новоолексіївки
Організовано програми з довозу готової їжі в багатьох населених пунктах країни. Активісти шили та роздавали медичні маски на вулицях міст, збирали допомогу людям зі знищених вогнем сіл Житомирщини та Луганщини, капелани-мусульмани відвідували вояків на передовій.
Нагадаємо, послідовники Ісламу на Волині з’явилися задовго до сучасних подій — наприкінці XV століття на теренах Польщі, Литви, Білорусі, Північної та Західної України існували окремі татарські поселення зі своїм внутрішнім ладом, відповідними привілеями й спробами розбудувати власну культуру на новому місці. Ще до часів Другої світової війни в деяких містах і селах регіону діяли мечеті, переписувалися тексти Корану та інша сакральна література, відзначалися релігійні свята, існували свої унікальні фольклорні традиції. Є підстави вважати, що етнос, який традиційно сповідував сунітський Іслам, сформувався переважно із кримських татар і ногаїв. Наприклад, одним із таких «мусульманських анклавів» на Західній Україні було село Ювківці (нині Білогірський район Хмельницької області), яке історично належить до так званої «Великої Волині». І якщо в Польщі, Білорусі та Литві навіть засновано спеціальні наукові центри й видання, що вивчають спадщину західних татар, то в Україні такі дослідження обмежуються, на жаль, кількома краєзнавчими розвідками. Чи не єдиним спеціальним заходом за всі роки незалежності було відкриття у 2015-му виставки в Музеї книги та друкарства (місто Острог, Рівненська область).
Після окупації Кримського півострова в 2014 році Росією багато кримчан, здебільшого кримських татар, виїхали з Криму та осіли на Волині. Серед ВПО-мусульман є й етнічні українці, росіяни та ін.