Українська Сангха Японського Буддистського Ордену Ніппондзан Мьоходзі м.Ірпінь

Поява монахів ордену в Україні пов’язана із візитом у квітні 1988 р. японського монаха Терасава-сьоніна ще до СРСР. Разом з майбутнім хамбо-ламою Бурятії він вперше проводить буддійську церемонію на Красній площі Москви, зустрічається з М.Горбачовим. З того часу японський монах став приїздити до Росії, інших країн, які утворилися після розпаду СРСР, щороку. У 1991 році Терасава пробув у Росії майже рік. У травні 1992 р. в Москві утворюється перша Сангха монахів-буддистів Лотосової Сутри. В цьому ж році в Москві відкривається Інститут буддизму, починається робота з перекладу Лотосової Сутри російською мовою. В травні ж 1992 року відбулося перше в країнах пострадянського простору посвячення в монахи-бодхісаттви Лотосової Сутри. У вересні-жовтні 1992 р. вперше буддистський монах з України – уродженець Донецька Сергій Коростельов здійснює поїздку до святинь ордену Ніппондзан Мьоходзі в Японію. У червні 1993 р. в Києві вперше публічно проводиться церемонія Весак – відзначення дня народження Будди-Шак’ямуні.

У 90-х роках у Тарасави з’явилося багато учнів-монахів. Монахи-пацифісти з’являються  в гарячих точках і проводять марші миру і злагоди. Разом зі своїми учнями з Росії і країн СНД Дзюнсей Терасава здійснив декілька маршів протесту проти війни Росії в Чечні, того геноциду, який влаштувала російська воєнщина щодо вільнолюбивого чеченського народу. Тарасава брав участь і в визвольних змаганнях українців під час революцій 2004 і 2013 рр.

Дзюнсей Терасава як японський буддійський монах, відомий своєю миротворчою і антивоєнної діяльністю, часто буває в Україні, в Києві, Харкові, в Карпатах, під Черкасами та безпосередньо в Ірпіні, де є так звані «Місця шляху». Всі вони пов’язані з практикою «Лотосової сутри», що презентує найбільш традиційний буддизм Махаяни («Великої колісниці»). Чисельною була громада під Луганськом, де навіть будувалась ступа, але з початком війни на Сході України її діяльність там призупинена.