АПОСТОЛЬСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ

З історії Церкви:

Автокефалія (від грец. «сам голова») – самоврядування, незалежність – передбачає адміністративну та канонічну незалежність від інших церков при збереженні духовної, євхаристійної, догматичної та соборної єдності. АПЦ є Церквою автокефальною. Духовні корені Апостольської Православної Церкви сходять до Істинно-Православної (Катакомбної) Церкви (ІПЦ), в якій був хрещений протоієрей Олександр Мень. Апостольське наступництво (канонічна лінія єпископату) відновлено у 2000 році завдяки Українській Автокефальній Православній Церкві (УАПЦ). Біля витоків АПЦ стояв друг і соратник Олександра Меня, священик Гліб Якунін – відомий релігійний, громадський та політичний діяч, дисидент, член Гельсінської групи (тоді вже клірик УПЦ КП). АПЦ представляє собою ліберальний напрямок, на відміну від нинішньої ІПЦ. Втім, обидва ці крила Катакомбної Церкви – як ліберальне, так і консервативне – являються виразниками ідеї духовного відродження Православ’я.

Головним напрямком(тенденцією розвитку) Апостольської Православної Церкви є відновлення доімперського (ранньохристиянського) устрою церковного управління (церковної демократії), насамперед соборноправності, втраченої ще за часів імператора Юстиниана – сьогодні ж лише декларованої у православному Символі Віри. Також здійснення всеосяжних реформ на благо церкви й проповіді Євангелія.

У Декларації про утворення АПЦ зокрема зазначається: « Ми вважаємо можливим прийняття григоріанського календарного стилю слідом за більшістю Православних Церков, в залежності від бажання віруючого народу. Скасування системи церковних нагород, які породжують кар’єризм і корупцію в Церкві. Послаблення жорсткої практики постів (не покладати на віруючих «тяжких тягарів»), надання аскетичного подвигу совісті кожного. Богослужіння може відбуватись за бажанням віруючих будь-якою мовою. Кожна відправа має неухильно супроводжуватись проповіддю. Виключити з практики церковного життя обов’язкові побори за богослужіння і треби (такси за треби). Поступово спрощувати обрядову сторону православного служіння, звільняючи його від візантійської пишноти. За необхідності допускати скорочення відправ, залишаючи бажаючим можливість здійснювати їх за монастирським чином. Відкрити вівтар для більшої участі віруючих у богослужінні…».

Апостольська Православна Церква відмовилась від інституту патріаршества, який з’явився лише у V-VI ст. Посади митрополитів в АПЦ – це саме посади, а не сан, вони є виборними (на 4 роки). Наслідуючи первісну Церкву, АПЦ припускає висвячення в єпископи без обов’язкового монашого постригу. Усі храми та церковне майно в АПЦ належить громадам, а не єпархіальним управлінням, як це прийнято в інших традиційних церквах.

Реєстрація АПЦ була здійснена у травні 2004 р. у Міністерстві Юстиції Російської Федерації як централізованої релігійної організації за назвою «Об’єднання православних общин апостольської традиції». «Апостольська Православна Церква» – самоназва цієї організації. До 2010-х років громади і єпархії АПЦ існували в Росії, Бурятії, Білорусі, Україні, Литві, Швейцарії, Німеччині, США. Були здійснені хіротонії єпископів для України (Віктора (Вєряскіна) і Володимира (Мочарника) внаслідок загострення політичної ситуації у 2015 р.

АПЦ в Україні одержала Томос про автокефалію, підписаний предстоятелем АПЦ митрополитом Віталієм (Кужеватовим). На цей же час припадає проведення  Помісного Собору АПЦ в Україні, на якому до складу церкви доєднались частина єпископату Української Апостольської Православної Церкви, що була заснована у 2001 р. митрополитом Михаїлом (Дуткевичем). Таким чином в нинішню АПЦвУ увійшли дві структури, що існували паралельно і мали однакову назву. Предстоятелем і Митрополитом київським на той час був архієпископ Стефан (Негребецький). На помісному Соборі 2019р. до складу АПЦвУ увійшли й дві церкви закордоном: Італія (Палермо) – арх. Лоренцо та Польща (Лодзь) – єп.Мартин (Пучала), українська громада в Бразалії (свящ.Іван Кіндра). На сьогодні Предстоятелем АПЦвУ є митрополит Київський і всієї України Стефан (Негребецький), але конфедеративний принцип устрою церкви робить можливим існування в її межах кількох єпархіальних об’єднань: Київська Митрополія АПЦвУ – митр.Стефан (Негребецький), арх.Констянтин (Миськів), арх. Димитрій (Крикун), єп. Миколай (Блазінський), єп.Віталій (Гунько), єп.Сергій (Вутянов). Загалом діє бл.10 громад, зареєстровані 4.

Апостольська Ортодоксальна Церква (АОЦ) митр. Віктор (Веряскін), арх.Віталій (Ананченко), єп.Олексій (Зеленко). Зареєстрована 1 громада в Закарпатті, в Києві проводиться лекторій «Академія Цілісного Світогляду», є громада в Чикаго (США)

Українська Незалежна Апостольська Православна Церква – митр.Олег (Ведмеденко), єп.Володимир (Мочарник). Зареєстрована Громада в Луцьку, діють громади в Закарпатті.

Характерною ознакою Апостольської Православної Церкви є її відкритість до діалогу, спільної молитви, соціального служіння. Варто згадати активну участь її членів у подіях підчас Революції Гідності 2013-2014 рр., участь у роботі Всеукраїнської Ради Релігійних Об’єднань. Кілька єпископів і священнослужителів церкви є військовими капеланами і здійснюють служіння в зонах військового конфлікту. В Києві функціонує реабілітаційний центр опіки і працевлаштування для залежних людей при парафії Святого Духа. При Богоявленській громаді у Києві працює недільна школа з іконопису та образотворчого мистецтва. В громаді с.Кибляри в Закарпатті діє жіночий монастир. Митрополитом Віктором здійснюється місіонерське служіння і проводиться цикли просвітницьких заходів в різних містах України, в радіоефірі і інтернет-програмах. Серед парафіян церкви є багато волонтерів.

Previous
Next

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: