Skip to content Skip to footer

Чи визначається поняття «релігійна меншина» у законодавстві? – Ольга Никорак

ОЛЬГА НИКОРАК

експертка
Львівського центру
міжнародного права
і прав людини

Експертка Львівського центру міжнародного права та прав людини Ольга Никорак в своєму інтерв’ю УАР роз’яснила, що таке «релігійна меншина» з юридичної точки зору, як використовується це поняття в міжнародному праві та чому цей термін не вживається в українському законодавстві. «На рівні міжнародного законодавства і міжнародних договорів поняття «релігійна меншина» не визначено. Як з рештою не визначено і в українському законодавстві. Ми можемо говорити про меншину як таку. Дуже багато міжнародних договорів оперують цим поняттям, але визначення дефініції конкретної не дають. Найточніше до чого ми можемо звернутися, це є звіти Верховного комісара ООН з прав людини… Таке визначення, як «етнічна», «мовна» і «релігійна» меншина – це будь яка група людей, яка становить менше половини населення держави, і також характеризується якимись спільними мовними, етнічними або релігійними особливостями. Тобто, є два критерії. Перший є кількісний – це має бути менше, ніж половина населення. А другий – якісний, в них мають бути спільні характеристики. Але є кілька нюансів. Верховний комісар ООН з прав людини зазначає, що цій кількісний критерій стосується всієї території держави, не окремої адміністративно-територіальної одиниці. По друге, це визначення може перетинатися з корінними народами. Тобто, релігійна меншина чи національна меншина також може співпадати з цим поняттям, оскільки корінні народи мають свій особливий міжнародно-правовий захист, і одне не виключає другого…»
«Релігійними меншинами можуть визнаватися і не релігійні спільноти. Такі, наприклад, як анімізм або атеїзм, вони теж вважаються релігійними меншинами. Тому що право свободи совісті передбачає як право сповідувати будь яку релігію, так і право не сповідувати її взагалі…» «Відповідно до Конституції України, міжнародні договори, які ратифіковані Україною, є частиною національного законодавства, вони імплементовані в нашу систему права. І це передбачено не лише Конституцією, але і нашим Законом про свободу совісті і релігійні організації. Там є особлива стаття, яка передбачає примат міжнародного права над національним. Там чітко передбачено, якщо в міжнародних договорах передбачено щось, що суперечить нашим національним нормам, буде віддаватися перевага саме міжнародному праву, міжнародним договорам…» «Закон не буде виконуватися, якщо не буде реальної спроможності, якщо не буде реального розуміння потреб. Наприклад, є така проблема: при утриманні в різних пенітенціарних установах деяким релігійним меншинам має бути забезпечено спеціальне харчування. Це можна, насправді, визначити і на рівні законодавства. Але також має бути реальне забезпечення цього права…» Про ці та інші питання можна дізнатися, подивившись інтерв’ю з експерткою.
Підписатися На Розсилку